Dohoda o spolupráci mezi Českou republikou a Ukrajinou nabyla na významu po ruské agresi. „Covidová situace a následně také zahájení ruské agrese přípravy tohoto dokumentu ztížily. Po ruské invazi na Ukrajinu se musel text upravit tak, aby zohlednil současnou situaci a podmínky, a to například i co se týče ukrajinských studentů na českých vysokých školách,“ řekl ministr školství Vladimír Balaš. Před invazí studovalo na českých vysokých školách v řádném studiu více než 4000 ukrajinských občanů. Ač je počet zapsaných studentů pro rok 2022/2023 vyšší, lze očekávat, že počet reálně přítomných studentů bude výrazně nižší, neboť Ukrajina nyní nedovoluje překročit hranice mužům od 18 do 60 let. Pro české vysoké školy se tak jedná o komplikovanou situaci z důvodu plánování kapacit studijních programů a ročníků. Ukrajinský ministr školství uvedl, že tyto komplikace chápe, ale že obrana země musí být prioritou jejích občanů. „Pro Ukrajinu se jedná o velmi důležitou spolupráci, nejen v oblasti vysokých škol, ale ve školství obecně. Moc děkujeme českému národu za veškerou podporu,“ řekl ukrajinský ministr školství Serhiy Shkarlet.
Dalším tématem jednání byla situace ukrajinských dětí – azylantů v českých mateřských, základních a středních školách, jejichž podíl podle posledních dat tvoří necelá 3 procenta ze všech dětí. Ministr školství ukrajinského kolegu informoval, že Česká republika v součtu disponuje dostatkem míst ve školách, nicméně ve velkých aglomeracích je kapacita již vyčerpána, a proto ministerstvo pravidelně kontaktuje ukrajinskou ambasádu v Praze, aby Ukrajincům předávala informace o pracovních příležitostech i kapacitách škol mimo krajská města. „Ukrajinská strana by měla motivovat své občany, aby souhlasili s přesunem do míst, kde je kapacit ve školách dostatek a zároveň menší náklady na základní životní potřeby. Nejde zdaleka jen o kapacity škol, ale také o možnosti bydlení, zaměstnání či lékařských služeb,“ řekl ministr Vladimír Balaš.
Ministři podepisují česko-ukrajinskou dohodu o spolupráci v oblasti školství a vědy.
Ukrajinští žáci podle Balašových slov získají na konci školního roku vysvědčení, které umožní uznání jejich vzdělávání v době pobytu v České republice. U středního a vyššího odborného vzdělávání bude pak možné posoudit získané kompetence prostřednictvím dokumentu Europass. „Pro české ministerstvo školství je klíčové umožnit žákům středních a vyšších odborných škol pokračovat ve studiu tak, aby na něj mohli po návratu na Ukrajinu navázat, nebo dokončit studium na území ČR a následně na Ukrajině již vykonávat příslušnou profesi. V tomto je nutná součinnost ukrajinského ministerstva,“ řekl ministr Vladimír Balaš. Ten ocenil také ukrajinskou iniciativu vytvořit z tzv. nárazníkových zemí pracovní skupinu, jejichž kurikula by se detailně porovnala právě pro usnadnění uznávání dosaženého vzdělání.
Ukrajinský ministr Shkarlet na jednání otevřel také téma tzv. dvojí výuky. Velké množství ukrajinských dětí totiž nenavštěvuje české školy a učí se online podle ukrajinského kurikula. „Vážíme si, že Česká republika naše žáky přijala, a samozřejmě pokud český zákon něco vyžaduje, je potřeba to respektovat,“ uvedl ministr Shkarlet. Oba ministři se proto dohodli na vzájemném uznávání kurikula, což povede k omezení online výuky z Ukrajiny pouze na některé předměty, například ukrajinský jazyk a ukrajinské reálie, jako je například dějepis. „Díky takové redukci předmětů, které se vyučují online tak dojde k odbřemenění ukrajinských žáků od dvojí výuky a budou tak mít více času na socializaci,“ řekl ministr Balaš.
Na závěr ministr školství Balaš sdělil, že by rád předal agendu týkající se Ukrajiny, která se řeší v rámci českého předsednictví Radě EU rád předal nástupnické zemi. „K tomu proto plánujeme setkání se švédským ministrem školství, na kterém bych mu tuto agendu osobně představil a předal,“ řekl Vladimír Balaš.
Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет відвідав Чеську Республіку.
Прага, 22 листопада 2022 р. - Головною метою його візиту була двостороння зустріч із чеським колегою Володимиром Балашем, присвячена процесу інтеграції українських дітей, учнів та студентів. Це вже друга зустріч двох міністрів. Перша відбулася під час візиту міністра Баласа в Україну в серпні цього року. Двосторонні переговори в основному стосувалися чесько-української угоди про співпрацю в галузі освіти і науки, визнання освіти, отриманої в Чехії, і доступності навчальних програм для дітей шкільного віку.
Угода про співпрацю між Чехією та Україною набула значення після російської агресії.
„Ситуація з Covid19, а згодом і початок російської агресії ускладнили підготовку цього документу. Після російського вторгнення в Україну текст довелося змінити, щоб врахувати поточну ситуацію та умови, в тому числі, і українських студентів у чеських університетах “, - заявив міністр освіти Володимир Балаш. До вторгнення в університетах Чехії навчалося понад 4 тисячі громадян України. Хоча кількість зарахованих студентів у 2022/2023 н.р. є більшою, можна очікувати, що кількість фактично присутніх студентів буде значно меншою, оскільки зараз Україна не дозволяє перетинати кордон чоловікам віком від 18 до 60 років. Для чеських університетів це складна ситуація через планування можливостей навчальних програм для різних курсів. Міністр освіти України заявив, що розуміє ці складнощі, але оборона країни має бути пріоритетом для її громадян. «Це дуже важлива співпраця для України, не лише у сфері університетів, а й у сфері освіти загалом. Ми дякуємо чеській нації за всю підтримку", - сказав міністр освіти України Сергій Шкарлет.
Ще однією темою обговорення стало становище українських дітей, які отримали тимчасовий прихисток, у чеських дитсадках, початкових і середніх школах, частка яких, за останніми даними,становить менше 3 відсотків усіх дітей. Міністр освіти Чехії поінформував українського колегу, що в Чехії загалом достатньо місць у школах, однак у великих агломераціях можливості вже вичерпані, тому Міністерство регулярно звертається до Посольства України у Празі, щоб надати українцям інформацію про можливості працевлаштування та можливості шкіл за межами обласних міст. «Українська сторона має мотивувати своїх громадян погодитися на переїзд туди, де є достатньо можливостей у школах і водночас менші витрати на базові життєві потреби. Йдеться не лише про спроможність шкіл, а й про житло, працевлаштування чи медичні послуги», – зазначив міністр Володимир Балаш.
За словами Балаша, українські школярі наприкінці навчального року отримають сертифікат, який дозволить визнавати їхню освіту здобуту під час перебування в Чехії. Для середньої та вищої професійної освіти набутий рівень знань буде можливо оцінити за допомогою документа Europass. «Для Міністерства освіти Чехії дуже важливо дати можливість навчатися учням середніх і вищих навчальних закладів так, щоб вони змогли продовжити навчання і після повернення в Україну. Або завершити навчання в Чехії та мати змогу використовувати здобуту професію в Україні. В цьому і полягає необхідність співпраці українського міністерства", - заявив міністр Володимир Балаш. Він також позитивно оцінив українську ініціативу створити робочу групу з так званих буферних країн, навчальні програми яких детально порівнюватимуться саме для того, щоб полегшити визнання отриманої освіти.
Український міністр Шкарлет також розкрив на зустрічі тему так званого дуального навчання. Велика кількість українських дітей не відвідує чеські школи і навчається онлайн за українською навчальною програмою. "Ми цінуємо, що Чехія прийняла наших учнів, і, звісно, якщо чеське законодавство чогось вимагає, його потрібно поважати", - сказав міністр Шкарлет. Тому обидва міністри домовилися про взаємне визнання навчальних програм, що дозволить обмежити онлайн-викладання з України лише деякими предметами, наприклад, українською мовою та літературою, історією України. "Завдяки такому скороченню предметів, які викладаються онлайн, українські школярі звільняться від подвійного навчання і матимуть більше часу для соціалізації", - сказав Балаш.
На завершення міністр освіти Балаш сказав, що хотів би передати країні-наступниці порядок денний щодо України, який вирішується в рамках чеського президенства в Раді ЄС. "Саме тому ми плануємо зустріч з міністром освіти Швеції, на якій я б особисто представив і передав йому цей порядок денний", - сказав Володимир Балаш.
